Падонки и алкаши

[БОДА]

БАТЬКО МАХНО

Епічна трагедія

Дійові особи:

Батько Махно – тіпічний панк. Керівник та організатор місцевого анархічного і неформального руху. Двохметовий дядило, обвішаний хрестами, ціпами, кінжалима, пістолетами, гранатами, кулеметними лентами та іншою панківською поєбєнню. Слухає ГО, АУ, ДГ. Сам іноді „сочіняє”.

Діти або Синки – здоровенні бугаї в кожі та залізяччі. Представники місцевого анархічного руху. Основні заняття: бухають, долблять драп, їбуть блядєй і пиздять лохів – в цілому, нормально розважаються.

І Синок – брудна, невихована скотина із здоровим красівим ірокезом на мєрзком подобії голови. Все їбало обвішане кільцями та серьожками. Агресивна садюга: пиздить все, що рухається і не поділяє ідеологію батька. Принципово не миється.

ІІ Синок – металіст. На ньому по жизні красіва кожана „косуха” кілограмів на сто. Про його ліцо можна сказати, що воно іноді робить вид, що думає. На голові довгий тщатєльно вимитий хайєр.

ІІІ Синок – худе, гіпертрофічне хіпеня. Таскає довгий розпущений хайєр, потерті старі джинси, фенічкі і „пацифік”. Нікого не пиздить, поки І Синок не почне. Страстний планокур. Знає мільйон способів курити і никати драп. Пожизні „убитий” всраку.

Васілій Івановіч по клічці „Чапа” – прєдводітєль місцевої гопоти. Здоровений мужик в папасі, з отакенними вусами і галіхве (пожизні обісрані), які він носить навиворіт, з понтом - джинси. Ідеологічний та фактичний ворог Батька Махна. Слухає Круга, Кучіна, в останній час – „Любе” і „Ласковий Май”.

Пєтька – ліва нога Чапи. З виду придурок, а насправді повний даун. „Кіслотнік” – любить діскотєку. Пожизні хоче виїбати Анку, але боїться толі задихнутись, толі Чапу, який її сам їбе, коли більше нєхуй дєлать.

Анка на клічці „Пулємьотчиця” – здорова товста баба, років 40 на вид. Прозвіще отримала за те, що вона дуже голосно і вонюче бздить: від її пердіння мухи дохнуть і стінки падають. Тайно влюблєна в Фурманова.

Фурманов – формений придурок. Жидок. Виябуючись, пиздить по-кацапськи, с понтом інтілігент. Тайно влюбльон в Пєтьку. Виступає посередником між Васілієм Івановичем і Буряковим. Слухає „Іванушок”, Б.Моїсєєва, С.Пєнкіна, і.т.п.

Буряков – прєдставітєль сексуальних меншин. Від „голубих” і „розових” відрізняється тим, що їбе і найобує всіх. Голова місцевої адміністрації (в трагедії не з`являється).

Сержант Залупа – представник місцевого МЕНТалітету. Серливий, що жопа. В кобурі носить огірок. Мріє стати прапорщиком, з чого видно рівень його інтелектуального розвитку. Ніхуя не слухає, бо боїться, щоб не отпиздили за ідеологічні розбіжності.

Будка, Цуцик, Бізон і Гібон – місцеві олігархи, яких пиздить Батько Махно (в трагедії не з`являються).
А також бармени, лохи, бляді, офіціантки та інша тупа пиздобратія.

Дія відбувається в місті Гуляй-Поле на початку XXI століття.

Дія перша

Ява перша

Хата. Ставка Батька Махна. Напіврозвалена халупа. На „кухні” стоїть маленький столик, пічка, завалена мішками з пшеницею. За столиком сидять Батько Махно з деякими Синками і грають в покер на „фофани”. Інші Діти розважаються у „залі”: бухають та їбуться з блядями.

Батько Махно (відпускає фофани Синкам):
Не вмієш грати – не сідай,
Ну а програв – так получай!

ІІ Синок (філософскі розсуждає):
А всьоже жизнь у нас піздата
Що хочеш те і получай
Горілки літри дві на брата
Хоч пий, а хоч – сиди скучай
І драч гребучий, й водка сильна
І іностранні цигарки
А хто пиздить – получе дрина
Повідбиваємо боки...
І бляді хтиві завжди з нами
Не нада даже їх шукать
Бери з руками та ногами
А нє – так в рот їх поїбать

Батько Махно:
Дивись, яке воно розумне
Чуть вибзділось – і вже пиздить
Тринди поменше й слухай, умник
(Уміло жонглює картами)
А ну, попробуй так зробить!
(Синок пробує, карти розлітають по хаті)
Все це хуйня, це не гулянка
А де ж романтика? Де кайф?
Оцей весь шухер, блядки, пянки
Давно уже гамном пропах..
Тут жизнью даже й не воняє
Все заїбало вже отут
Тупе лиш бидло так гуляє
А я для цього сильно крут
(Дістає з пачки „Мальборо” і закурюює)

ІІ Синок (ініціативно):
А хулі тут тоді робить
Пішли у „Таврію” посидим.

Батько Махно (скучаючи, затягується):
Ну єслі нєхуй більш робить.....

ІІІ Синок (похуїстично):
А хулі...ну давайте підем.
Всі підриваються, і з матюками, брязканням залізяками, подзенькуванням порожніх пляшок, що катаються по всій підлозі, вивалюються з хати.

Ява друга

Сторожка в магазині „Автозапчастини”. Це кімната 2 х 2 метри. Сидять Чапа, Пєтька та Анка і грають у „Вєдьму” на підсрачники. „Дама” мічена, і Пєтька вічно пройобує. Черговий раз Чапа пиздить його важким кирзовим чоботом по сраці.

Пєтька (ображено):
Та заїбали, підараси
Ібав я в жопу з вами грать!
Повідбиваєте й ковбаси....

Анка (сміється):
Здавай, придурок, нєхуй срать!

Пєтька:
Та ну вас з „Вєдьмой” вашой в гузно
(Держиться за жопу, яка очевидно ще досі болить)
Та лучче я піду вже спать
(Робить вигляд, ніби збирається йти геть)

Чапа (Анка в цей час, сміючись, виходить, бо мабуть усцикається):
Та я ж не сильно, що ти грузиш?!
(Робить посмішку чорта, що спокушає Фауста)
А Анку хочеш поєбать?

По довольному їбальнику Пєтьки видно, що пропозиція йому подобається, і він уже не ображається.

Заходить Анка.

Анка (до Чапи):
Та сам їбися з ним. Ти бачиш,
Нашов якого йобаря
Цих слів тобі я не пробачу
(помічає, що всім до пизди її образа)
Хіба що як даси рубля.

Пєтька (сміючись):
Ти ба, гімна їй на лопаті!
Василь Іванич, правда ж, да?

Анка (до Пєтьки зі злом):
Заткни їбало, хуй горбатий!

Пєтька:
Сама заткнись, тупа пизда!

Чапа (грізно):
Позатикайтеся обидва!
Задрали, мать вашу єтіть
Бо подавлю, як дохлу гниду
Тоді не будете пиздіть!

Пєтька і Анка замовкли. Анка, очевидно, дуже злякалась, бо наперділа так, що всі мухи попадала і лампочка лопнула. Пєтька і Чапа, голосно матюкаючись, повибігали зі сторожки.

Ява третя

Кабак „Таврія”. З першого погляду нагадує середньовічний трактир. Грязюка, сморід, перегар, накурено так, що лампочки не видно. З другого погляду він більше нагадує печеру періоду палеоліту, з якої доноситься голосний спів відвідувачів закладу та ревіння чи то забитого мамонта, чи якоїсь іншої лохматої необразованої тварюки.
За столиком сидить Батько Махно з Синками і культурно відпочивають.
Магнітофон репетує: „Крошка моя”.

Батько Махно (голосно і роздратовано):
Та заїбала вже ця дура!
Я довго буду водку ждать?

ІІ Синок (задумливо):
Який кабак, така й культура...

Батько Махно:
Та мені в рот це поїбать!
Я щас барненів всіх відпизджу
Офіціантку від`єбу
І цю шарманку розхуярю
Дістало слухать цю пургу.

Одламує у столика ніжку і пиздить нею барменів, потім засовує її у сраку офіціантці, яка забарилась із випивкою.
Потім знімає з вуха гранату, яка заміняє йому серьожку і кидає її по магнітофону. Лунає страшний вибух. Магнітофон заткнувся, дим поступово розвіюється.

Батько Махно (весело):
Оце я шарю – развлічєнья
Все інше хлопці – то хуйня
Це я забрать в бомжа пєчєньє
Ви діти слухайте мєня!

Дістає свою електрогітару „Орфей” і починає лабать на ній панк-рок. Він співає „Салдатамі нє рождаются” Єгора Лєтова.

Батько Махно (оре пісню):
Салдатамі нє рождаются
Салдатамі умірают!

ІІ Синок (філософскі):
Оце я понімаю – стіль
І ритм, й мелодія, і текст!

Батько Махно:
Оце є жизнь, і в цьому – смисл
А не тупе бухло і сєкс
Якщо горілки ти три літри випив
Та закурив косяк
А потім блядь якусь єбав -
Не дам за тебе я й пятак
Краса в свободі, в силі духу
Анархія – не бєспрєдєл
Не в тому кайф – набить щоб брюхо
Й на сіні дрихнуть нє у дєл
Завжди мене вопрос цікавив:
Що краще: тупо водку жрать,
Гулять, зайобувать мєнтяру
Та бабу на печі їбать?
Чи може все в пизду пославши,
Згадати також і про тих
Хто тупо все у нас покравши
Жирують, чухаючи бліх
Пора вже нам пизди їм дати
Не знаю, краще буде, ні
Та досить нам лохів ганяти
Я заїбався жить в гамні!
Оті панята товстопузі
Що ставлять замки до небес
Давно вже просяться пиздюлин
Не зря ношу я Божий Хрест!
Живемо мало не в підвалі
Пора за все уже платить
Вони ж в футбола грають в спальні
Й півсотні зрітєлєй сидить
Скажіть – вас це не заїбало?
Мене насправді вже давно
Давайте вилізем з берлоги
І зітремо козлів в гамно!
Ще не поділені колгоспи,
Панами стали на селі
Народ останній хуй вже їсть без солі
Сидить на клаптику землі
Не впадло ж вам хуйню терпіти
І магазини, і кафе
Вони все поскупляли, діти!
І ходять вже не галіфе
Такий прикід на п`ять штук баксів
Й печатка з цепом золота
І тачки одна другої краше
„Бо гроші ж менше за понта!”
Його труси дорожче стоять,
Чим в мене хата і город
Труси стягнути з нього стоє
„Пуста багнюка – це не брод!”

У цей час входить сержант Залупа. Він боїться получить пизди, сильно не виділяється.

Сержант Залупа (з дибільною посмішкою психіатра):
Шо, отдихаємо, рєбята?
Та й я зайшов у ресторан.
(багатозначно до Батька Махна)
Погода на дворі пиздата...
(до бармена)
Дружок, напіточка стакан!

Бармен за звичкою наливає гранчак горілки. Залупа випиває, не скривившись.

Чи ти глухий, чи толі тот...
(робить жеста біля виска)
Тобі же сказано: „Напітку”.

Бармен (до себе):
Та хто ж вас щас мєнтов поймьот?
(наливає „Коли”)

Сержант Залупа (сміючись, до Батька Махна):
Який уж, право, ідіот!
(вкрадливо, між іншим)
А що так громко тут гриміло?
Оце гуляють пацани!

І Синок (до Залупи, погрозливо):
А от якби ти не пизділо,
То може б врятував штани!
Іди геть звідси, мєнт поганий,
Бо дам пизди – не унесеш!

Залупа, обламано, виходить.

ІІ Синок:
Пиздуй, пиздуй, засраний мусор

Сержант Залупа (до себе, ображено):
Ти в мене скоро хуй соснеш!
Ось тільки прапорщиком стану,
Для нього генерал – хуйня
Тоді вам всім пиздець настане,
Тоді запомнітє мєня!

На сходах біля „Таврії” лежить пяний лох.

Залупа (до лоха):
Ну шо, ублюдок, будєм дєлать?
А ну, вставай, їді ту мать!

Пиздить його по печінці, лох перевертається і корчиться від болі.

Батько Махно (до Залупи, роздратовано з іронією):
Залупа скоро будєт бєгать,
Хуєєшь, в рот тебя єбать!

Сержант Залупа (обісравшись):
Рєбята, шо ви, я ж на службі!
Робота це моя така!

І Синок (радіє, що є кого пиздити):
Давайте, браття, йому дружно
Намилимо сєйчас бока!

Пиздить Залупу кулаком на їбальнику, той падає без ознак життя.

Дія друга

Ява четверта

Зупинка біля сторожки. Сидить Анка на деревяній лавочці та плюхає насіння.

Анка (до себе):
Ну шо їм нада, тим мужчинам?
Козли, придурки всі вони!
Їх в дєтстві наїбнули дрином
Там, де застьобують штани.
Одне їм підарасам треба –
По літрі водки усосать,
Цигаркой затягнуть до неба
Та нас, жінок, сердег, їбать!
Нє, я про іншого мєчтаю:
Коли приїдеш ти ко мнє
І скажеш: „Я тебе кохаю”!
Й напишеш це на тій стєнє.
Нарвав би десь букет тюльпанів
На лісапеді би примчав
Ти б посадив мене на раму
По всьому центру покатав.
Про тебе думаю до болі
З тобою піду на край світ
Бо тоже хочу я любові
Мені ж уже шістнадцять літ!

Підходить Фурманов. Він без букету, але все одно Анка чуть не всцялася кипятком. Говорить з педерастичним картавим мАсковським акцентом.

Фурманов (до себе):
Какая жопа, ну і зад!
Как доска дєржится под нєй?
Такой би Пєтькє агрегат,
Єго б любіл єщє сільнєй!
(до Анки):
Анюта, здравствуй, как дєла?
Чєго ти новенького скажешь?

Анка (червоніючи):
Ой, знаєте, я Вас ждала..
І дуже я скучала даже
Давайте з вами десь полазим.

Фурманов (роботи ідіотську гримасу):
Чєго, чєго? Чтот нє пайму...

Анка (наполегливо):
Ну погуляємо десь разом....

Фурманов (нудьгуючи і майже не слухаючи Анку, піднімає з землі брудну здорову каменюку):
Щас на тот бєрєг захуйну!

Кидає гидку каменюку через річку, вона не долітає й до середини і голосно плюхається у воду. Чуються голосні та виразні матюччя рибаків.

Что-то хуйово получілось..
(до Анки): Чєго, чєго? Гулять пойдьом?
(до себе): Смотрі, ти дура хоть помилась?
(до Анки): А Пєтьку ми с собой возьмьом?

Анка (роздратовано):
Та на хуя нам той придурок?
Він нам всю тягу переб`є.
Найшов, блін, фраєра для гульок.
Та він від водки десь блює!

Фурманов (ніби зненацька щось згадав):
С тобой я сільно заболтался.
Прішол я к Чапє по дєлам!

Анка (показує на залізні ворота біля сторожки):
Та він з утра уже набрався!
Он, під парканом дрихне, хам.
Ужрали з піввідра обоє
„Бо оставлять – це западло!”
Тепер той дрихне з перепою
А Пєтьці, мабуть, не пішло!

З-за магазину поносяться звуки, з яких зрозуміло, що Пєтька стругає.

Фурманов:
Бєдняжка, что с тобою сталось!
(до Анки): А может, „скорую” позвать!

Анка (роздратовано):
В пизду воно мені усралось!
Не вмієш – не хуй стільки жрать!

Входить Пєтька, він з ніг до голови обриганий.

Пєтька:
(До Анки): Заткнися, йобана дурьоха!
(До Фурманова): Башка тріщить, як пулємьот!
(До Анки): Не бачиш, курва, папкє плохо?

Фурманов (до Пєтьки):
А хулі баба та паймьот!...
Слиш, Пєтя, разбуді мнє Чапу
К нєму прішол я по дєлам..

Згадує, що особисто не привітався з Пєтькой за руку, як це водиться в гуляйпільському мужському товаристві.

А, Пєтя, кстаті, дєржи лапу!

Пєтька ліниво протягує два пальці, з понтом: „підростеш – дам більше”. Фурманов їх спантеличено пожимає.

Іді, буді – налью сто грамм!

Ця спокуслива пропозиція позитивно вплинула на Пєтьку, і він з деякою обережністю пішов будити Васілія Івановича. Чуються матюки і прокльони Чапи в бік Пєтьки, Анки, Фурманова, Бурякового, Господа Бога і його матері. До лавочки підскакує Пєтька, якому Чапа зпросоння дав пизди. Повільно виходить Васілій Іванович. Він заспаний, із страшенного бодуна: очі „убиті”, морда запухла, руки трусяться.

Васілій Іванович (дуже злий):
Що за гандон будить заставив?!
Кому сєйчас пизди давать?
(до Фурманова):
Тебе, ублюдок, раком ставить?!
Чи може, в рот тобі посрать?!
(Фурманов запопадливо дістає пляшку горілки)
Так це ж совсєм міняє дєло!
Чого ти дрочиш, наливай!

Чапа і Пєтька випивають по гранчаку горілки, Анку знову через хуй кинули.

Чапа (до Фурманова):
Тепер усе розказуй сміло.
Ей, Пєтька, огірок подай!

Фурманов (до Чапи):
Я к тєбє із поручєньєм
От Бурякового прішол
Ти собірай своьо двіженьє
Мой шеф нє прізнайот прокол
Своіх блатних парнєй побольше
Ти побистрєє собірай

Чапа:
Хай Буряковий платить гроші
А ти поляну накривай
Тоді про щось пиздіть ми будем
А так базарить нєхуй тут
Зерна мені дві сотні пудів
А то – проблєми не єбуть!

Фурманов:
Да ладно, чє там, будут бабкі
Об етом можно нє піздєть
Забудь про ето, будєт гладко
Ти ж знаєшь, „Врєдно нє хотєть”

Чапа:
Оце базар уже по дєлу
Тепер викладувай усе!

Фурманов (виябуючись):
На етом ми „сабаку сьєлі”..

Пєтька (намагаючись прикалуватись):
Дивись, бо може рознесе?! Ги, ги, ги!

Чапа (до Пєтьки):
А ти заткнися і не гавкай!
А як спитають – отвічай
Бо як в`їбу щас дровенякой.....

Піднімає з долівки здоровенний дрин..

Фурманов (заступається за Пєтьку):
Вісіль Івановіч, канчай!

Чапа (кидає дрючок назад на долівку):
Ну шо, розказуй, в чому справа
А то дебіл цей перебйот..

Фурманов:
Да тут Махно с своєй оравой
Піздюлін нашим раздайот
Атпіздєл Будку прям на фірмє
Парасхуярівал всьо там
Он фраєр, відно, бля казирний
Раздєл, всьо викінул к хуям
Трусов, блін, даже нє оставіл
І виставіл єго во двор
Всєх вишибал дрочіть заставіл
Прікінь, на вєсь район позор!
Нє хіло Цуцик абламался
(єго он дома подстєрьог)
Как раз в бассєйнє тот купался
Усрался Цуцик, словно лох
Отдал всьо сразу, бєз базара
(кому ж охота отгрєбать?)
Махно прівьол большую шару
Тут даже нєчєво сказать
Бізон, Гібон в раздачу встрялі
Махно, в натурє, нє шутіл
Чєрті на дєнєжку попалі
Обоіх, сука, раздупліл
Пора єму піздюлін вставіть –
Он заєбал охуєвать!
Єго би раком нам поставіть
Заставіть хуй єго сосать!

Чапа:
Да хулі тут дрочить – поможем
Готуйте бабки і бухло
Мене зайобує він тоже
Пантується якесь хуйло!
Пора свою збирати шару
Махна у сраку затоптать
Пора йому підсипать гарі
Харе козлу охуєвать!

Фурманов:
Ну всьо, ми допіздєлісь, ладно
Пора і договор скрєпіть

Дістає ще одну пляшку горілки

Чапа:
Оце по нашому, что нада!

Фурманов (ухиляється до Пєтьки):
Пєтрушка, водочкі наліть?

Пєтька схвально киває та підставляє свій гранчак. Всі випивають. Пєтька знову біжить стругать. Із-за сторожки доносится гидке блювання. Картину вінчає голосне гигикання Анки та матюччя Чапи.

Дія третя

Ява п`ята

Річка Гайчур. Нагадує суміш болота та стічної труби. Незрозуміла хімікам рідина в річці, як не дивно, вся заросла жабуринням та очеретом. Річка огидно смердить.
Батько Махно з дітьми оточив Чапу і загнав його до річки. Відступати Чапі вже нікуди, тому тут в долині Гайчура відбуваються останні події п`єси, остання битва.
Щоб дарма не губити живу силу двох армій, їхні вожді вирішили вступити в двобій.

Чапа (до Махна, знявши папаху, щоб не обісцятись, і замотузовавши галіхве брудною вонючою вірьовкою):
Ей ти, немитий хуй, залупа
Ану скорєй пиздуй сюди
Тобі очко порву до пупа
Січас ти відгребеш пизди
Тебе уже давно пасу я
Давно ти всім остопиздів
Ти щас получиш в рота хуя
Де много ценних є білків
За те тобі пизди я вставлю
Що з дєтства жив ти мов свиня
Всіх хайєра я збрить заставлю
Тоді запомнєтє мєня
Я всіх вас, панків, нєнавіжу
За те, що ви тупіше нас
Або я вас усіх поріжу,
Або я буду підарас!
Ви нахуй, виродки вонючі
Конкретних кинули людей?
Шо всім добра зробили кучу
В яких багато є ідей
Як швидко грошей заробити..

Махно (до Чапи, дістає ножку від стола в „Таврії”, яку він недавно безцільно відламав):
Дістав ти мені в душу срать
Кого рішив ти заїбать?!
Щас різко вспомниш свою мать
Тобі, блін, нєхуй більш робити
І ти рішив охуєвать?!
Ну щас їбало буде бите
Отпиздю, як вонючу блять!
Ти гоп тупий, галімий деган
Ти жизні шариш, як баран
Для Гуляй-Поля ти – ганеба
Хто дасть канхвету – той і пан
Ти будеш хуй тому сосати
Хто маком сратиме в толчок
Хто буде сраку підтирати
Зеленим баксом. Шо не крок
У нього гроші випадають
З карманів жирних, шо свиня
Всіх через хуй вони кидають
А хуй великий, як в коня!
...Та хулі я з тобой базарю
Ти ж тормоз, йобаний урод,
Пора тобі начистить харю
До вух порвать вонючий рот!

Підходить до Чапи і пиздить ножкою по їбальнику. Ножка ламається, ібальник на місці.

Чапа (сміється):
Тупий урод, слабак, салага!
Хотів мене цим полякать?
Щас виступить із тебе влага
І буде в тапочки стікать!

Розганяється і пиздить носаком по печінці, як це принято у нашої глибокошановної міліції. Махно аж ніяк не зреагував на це, а у Чапи, мабуть, дуже заболіла права нога, бо він як п`яна антилопа застрибав на лівій.

Чапа:
От тупориле залізяччя
Чуть ногу, блять, не поламав
Хуйло, гандон, єбло собаче!
Меню всю тягу обламав!

Два вожака довго та жорстоко пиздяться, але не результативно. Чапа, зрозумівши, що „дєло-жопа”, відступає. Засипає в Анку-Пулємьотчицю свіжий зелений горох, яка одразу починає бздіть. Васілій Іванович розвертає її у бік противників та ставить раком. Та, мабуть, не розраховує силу вихлопних турбін, і разом з Чапою і Пєтькою, підкинуті вибуховою хвилею, зі скаженою силою плюхаються в смердючу воду річки. Болото поступово покриває їхні тіла, які ще деякий час б`ються в агонії та відчайдушно матюкаються.
Однак наостанок Анка встигла смачно сирнути так, що від резонансу вибухнула одна з гранат на обладунках Батька Махна і він розлітається на шматки.
Бздо та дим поступово розвіюються. Навколо лежать пошматовані тіла панків та гопніків, інколи лунає жахливий стогін недобитих. Сонце майже сховалося за горизонтом і тільки останні промені покривають долину.

Завіса.
_________________
БЛЯ БУДУН НАХ!!!

[Другой Михалыч]

ниасилил
_________________
я на север, вы на йух

[dronv]

бодя надо было хоть на пару частей разбить
неасилил